Якось на одне із служінь нашої Київської церкви «Божий дар» приїздили три жінки-проповідниці із Англії. Одна із них проповідувала на тему духовного росту. Вона порівнювала духовний ріст з піджаком і говорила, що, можливо, комусь хочеться змінити піджак, можливо хтось з нього виріс і йому незручно в старому одязі і він хоче його поміняти – новий піджак можна попросити у Бога. Після проповіді кожен, хто хотів змінити своє духовне вбрання виходив наперед, і за нього молились. Вийшли наперед майже усі члени церкви. Одна сестра, з якою я товаришую, запитала чи я теж хочу змінити свій піджак, я відповіла, що, в будь-кому разі, нове вбрання завжди краще і рішуче пішла до сцени. Я молилась разом із проповідницею і… в якусь мить… у мене було видіння – золотий піджак з різноманітним кольоровим дорогоцінним камінням: сапфіри, ізумруди, рубіни і т.д. Я ще була дуже здивована – «невже це мені?!»
Проповідниця після молитви сказала, що у кого було видіння про піджак – вийдіть наперед! Ніхто не вийшов, я теж посоромилась і не вийти сама, почала вагатись, може я сама собі надумала і т.д.
Минав час, але той піджак згадується частенько. Коли бувають труднощі чи якісь непорозуміння, в пам’яті спливає золотий піджак від самого Господа. Ці спогади мене окриляють, дають ще більшу надію та віру, тому що я знаю, що Бог завжди виконує свої обіцянки, бо Він - Любов і Він незмінний.
Любі брати та сестри, я хочу сказати, що такий піджак обіцяний кожному, хто прийняв Ісуса Христа своїм Господом і Спасителем і шукає Божого лиця все своє подальше життя. Я хочу просто нагадати, що про це говорить Боже Слово, зокрема: 1 Кор.2:9 - «Не бачило того око, не чуло вухо і не приходило те на серце людині, що приготував Бог люблячим Його!», ту обітовану землю де тече молоко і мед. Необхідно тільки відкинути «дух рабства», «дух Єгипту» і дати місце Духу Божому!
Я надіюсь, що це свідоцтво прочитає той, хто ще не прийняв Ісуса Христа в своє серце, не визнав себе грішником та не обіцяв віддати своє подальше життя Ісусу. Любий друже, у тебе є шанс отримати спасіння - цей безцінний дар від Господа. Колись, дві тисячі років назад, Бог віддав свого єдинородного сина Ісуса задля твого шансу. Використай його, визнай що ти грішник, що тобі потрібен Ісус і впусти Його у своє серце. Ось і все… А далі – усиновлення самим Богом, життя під покровом Його любові, а ще далі – вічне прекрасне життя!
Елена Качан,
Украина
Киевская церковь "Божий Дар" Спасибо Господу за Его дары и вся слава Ему e-mail автора:olenakachan@gmail.com
Прочитано 3062 раза. Голосов 1. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Спасибо, Леночка за свидетельство.Чудный наш Господь!Когда я приехала в Америку,были большие трудности и Господь во сне надел мне диадему на голову.Этим положил конец моим сомнениям и подтвердил свою волю на пребывания моё здесь. Благословений и удачи.Письмо я ещё не написала,но напишу. Комментарий автора: Светочка, большое Вам спасибо за внимание и поддержку. Вы всегда на мое свидетельство присылаете свое, это очень вдохновляет и подтверждает то, что Наш Господь Великий!
Божьих благословений Вам во всем!!! И очень жду Вашего письма!
Всеволод
2013-02-07 15:14:52
а если вы утаили, что видели это ведь могло утратиться ?
Давайте выпьем! - Наталия Минаева Мы созданы, чтобы наслаждаться Присутствием Бога и жить в Его Присутствии, как рыба в воде. Служение, о котором я написала еще называют "Благословение Торонто" или "Благословение Отца"
Проза : Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n
